Audioguía

AudioguíaДержавний історико-архітектурний заповідник у місті Жовкві

2 Paradas del tour

  1. Resumen de audiotour
  2. Resumen de audiotour

    Місто Жовква  – районний центр Львівської області,  місто-пам’ятка, єдиний добре збережений в Україні зразок приватного ренесансного “ідеального” міста-фортеці, перлина національної архітектурної спадщини. Як і більшість історичних міст Галичини, має дуже багату і цікаву історію, пов’язану з життям і діяльністю видатних історичних осіб кількох народів – українців, поляків, євреїв, росіян, вірмен. Центральна частина міста оголошена Державним історико-архітектурним заповідником.

    Перша згадка про давньоруське поселення під назвою Винники, датується 1368 роком. Винники у 1588 році стали власністю місцевого магната Станіслава Жолкевського (1547-1620), в майбутньому гетьмана коронного і канцлера Речі Посполитої.

    У 1594 році Жолкевський розпочав закладення на південних околицях Винник на зручному вигині ріки Свиня так званого «міста в мурах». Для здійснення будівничого задуму були запрошені найвидатніші зодчі Європи, відомі своїми львівськими та краківськими шедеврами: Павло, званий Щасливим (Паоло де Дукате Клеменсі), Павло, званий Римлянином (Паоло Домінічі), а пізніше також Амброзій, званий Прихильним (Амброзіо Натклаус Ваберне). Для розпланування міста-фортеці з замком була застосована ренесансна концепція «ідеального міста» за нерегулярною пропорційною схемою італійського теоретика й архітектора XVI століття П'єтро Катанео (розробка 1550-х років). Взірцем для власника та будівничих послужило розташоване недалеко місто Замость, яке споруджувалось дядьком та наставником Жолкевського гетьманом Яном Замойським.  

    «Ідеальне місто» передбачало спочатку заплановану, а потім реалізовану структуру міського поселення, де поєднувались потреби всіх верств населення – від багатих людей до простих міщан, передбачалась  також ідеальна суспільна організація, «де кожен мав добре виконувати те, що йому належало», де функції міста – громадська, житлова, комунікаційна, господарська, оборонна та інші, були враховані і поєднані в один організм. Для східноєвропейських міст тодішньої  Речі Посполитої важливо було врахування етнічно-релігійного різноманіття суспільства. При розплануванні міста одночасно закладалася цехова схема розселення. Ідеальні міста споруджувались під одним керівництвом у строгій відповідності із задумом і управлялись одним центром. Тому вони часто були приватні, бо хтось повинен був взяти на себе цю ведучу роль. В Жовкві це був Станіслав Жолкевський, проте в часи його відсутності часто функції управління містом брала на себе його дружина Регіна з Гербуртів.

    В 1603 році місто отримало королівський привілей Зигмунта III Вази на будівництво нового міста (Магдебурзьке право) та право назвати його Жовквою (від прізвища власника). Було дозволено проводити чотири великих ярмарки щорічно і дві торговиці щотижня, городяни отримували певні свободи і право самостійного управління містом під протекторатом його власника.

  3. 1 Жовківський замок 1594 – 1606 рр.
  4. 2 Звіринецька брама
  5. 3 Центральна площа і ансамбль житлової забудови
  6. 4 Міська ратуша
  7. 5 Глинська брама
  8. 6 Комплекс парафіяльного костелу св. Лаврентія XVII-XVIII ст.
  9. 7 Комплекс монастиря отців Василіян XVII-XIX ст.
  10. 8 Жовківська синагога
  11. 9 Комплекс монастиря отців Домінікан XVII-XIX ст.
  12. 10 Церква Пресвятої Трійці
  1. Resumen de audiotour

    Місто Жовква  – районний центр Львівської області,  місто-пам’ятка, єдиний добре збережений в Україні зразок приватного ренесансного “ідеального” міста-фортеці, перлина національної архітектурної спадщини. Як і більшість історичних міст Галичини, має дуже багату і цікаву історію, пов’язану з життям і діяльністю видатних історичних осіб кількох народів – українців, поляків, євреїв, росіян, вірмен. Центральна частина міста оголошена Державним історико-архітектурним заповідником.

    Перша згадка про давньоруське поселення під назвою Винники, датується 1368 роком. Винники у 1588 році стали власністю місцевого магната Станіслава Жолкевського (1547-1620), в майбутньому гетьмана коронного і канцлера Речі Посполитої.

    У 1594 році Жолкевський розпочав закладення на південних околицях Винник на зручному вигині ріки Свиня так званого «міста в мурах». Для здійснення будівничого задуму були запрошені найвидатніші зодчі Європи, відомі своїми львівськими та краківськими шедеврами: Павло, званий Щасливим (Паоло де Дукате Клеменсі), Павло, званий Римлянином (Паоло Домінічі), а пізніше також Амброзій, званий Прихильним (Амброзіо Натклаус Ваберне). Для розпланування міста-фортеці з замком була застосована ренесансна концепція «ідеального міста» за нерегулярною пропорційною схемою італійського теоретика й архітектора XVI століття П'єтро Катанео (розробка 1550-х років). Взірцем для власника та будівничих послужило розташоване недалеко місто Замость, яке споруджувалось дядьком та наставником Жолкевського гетьманом Яном Замойським.  

    «Ідеальне місто» передбачало спочатку заплановану, а потім реалізовану структуру міського поселення, де поєднувались потреби всіх верств населення – від багатих людей до простих міщан, передбачалась  також ідеальна суспільна організація, «де кожен мав добре виконувати те, що йому належало», де функції міста – громадська, житлова, комунікаційна, господарська, оборонна та інші, були враховані і поєднані в один організм. Для східноєвропейських міст тодішньої  Речі Посполитої важливо було врахування етнічно-релігійного різноманіття суспільства. При розплануванні міста одночасно закладалася цехова схема розселення. Ідеальні міста споруджувались під одним керівництвом у строгій відповідності із задумом і управлялись одним центром. Тому вони часто були приватні, бо хтось повинен був взяти на себе цю ведучу роль. В Жовкві це був Станіслав Жолкевський, проте в часи його відсутності часто функції управління містом брала на себе його дружина Регіна з Гербуртів.

    В 1603 році місто отримало королівський привілей Зигмунта III Вази на будівництво нового міста (Магдебурзьке право) та право назвати його Жовквою (від прізвища власника). Було дозволено проводити чотири великих ярмарки щорічно і дві торговиці щотижня, городяни отримували певні свободи і право самостійного управління містом під протекторатом його власника.

Reseñas

4 reseñas

Valorar este tour
A minimum rating of 1 star is required.
Please fill in your name.
  • Nazar

    5 out of 5 rating 08-15-2019

    Просто супер!

  • Олександр

    5 out of 5 rating 07-27-2019

    Дуже зручно. Коротко та інформативно можна почути про кожний об’єкт

  • Микола

    5 out of 5 rating 04-22-2018

    Гарний гід, варто пройтися.

  • Сергей

    5 out of 5 rating 09-02-2016

    Очень уютный городок

Patrocinadores de este tour