Museo Старосамбірський історико-краєзнавчий музей

Кам’яничка, у якій розміщується Старосамбірський історико-краєзнавчий музей, відноситься до найстаріших будівель міста, адже у 1853 році вже позначена як мурований будинок у формі літери г з прилеглою цегляною спорудою на прибудинковій території. Стіни викладені каменем та цеглою. Будинки від ратуші в бік церкви імовірно належали шляхетським староміським родинам. Згідно книги опису майна за 1853 р. будівля належала п. Христині Німчевській. Під час пожежі 1914 року згадується великий одноповерховий мурований будинок та флігель, що належали крайовому адвокату др. Ляндау. У міжвоєнний період власниками кам’яниці була єврейська родина, котра частину приміщення відвела для ресторану.

З приходом радянської влади в одноповерховому будинку розташувалася пожежна станція. П. Модест Ярема згадує, що в 1958 році у приміщенні вже функціонувала дана установа. Чотири віконні отвори та двері по середині були розбиті до двох пар широких воріт, куди заїжджали пожежні машини. В кінці 2000-х рр. Старосамбірський районний відділ Головного управління ДСНС України у Львівській області «27 державна пожежно-рятувальна частина» перемістили на вул. Дністрова.

В 2011 році кам’яниці добудовано другий поверх. Після капітального ремонту приміщення, під час якого відновлено первісний вигляд фасаду будинку, 21 жовтня 2012 року офіційно відкрито історико-краєзнавчий музей. Заснування культурно-освітнього закладу стало ще одним кроком у соціокультурному та економічному розвитку міста.

З допомогою Союзу українок, міської влади, голови районної організації «Бойківщина» п. Ігоря Макара, художника п. Володимира Луціва та небайдужих старосамбірян у музеї працюють 2 стаціонарні виставки та 7 тимчасових. Музейний фонд складається з предметів давнього вжитку, картин, ікон, бойківської ноші, документів та книг, що містять історико-краєзнавчий характер. За кошти благодійників п. Орисі та Романа Свистунів закуплена оргтехніка.

У 2015 було затверджено офіційну назву Старосамбірський історико-краєзнавчий музей. Три експозиційні розділи нараховують близько 400 експонатів. Перший зал – предмети побуту та вжитку ХІХ-ХХ ст. (посуд, робочий інвентар, гасові лампи, дитячі колиски), музичні інструменти, традиційні бойківські вишиванки та ткані килимки. У другому залі розміщені стенди з матеріалами про історію та культурне життя Старого Самбора, зокрема інформація про становлення міста, діяльність Союзу українок та о. Станіслава Дашо. У приміщенні зберігаються твори сакрального мистецтва (ікони поч. ХХ ст., макети дерев’яних церков), а також предмети періоду Революції Гідності та російсько-української війни. У третьому залі розташовується змінна експозиція. Тут можна оглянути виставку картин «Старосамбірщина - край пам’яток та мальовничої природи» - збірка творів І Всеукраїнського мистецького пленера художників 2010 року.